Коли довго ходиш вагітною, весь світ здається казковим, а ти в ньому, як мінімум, фея. Кругла така фея. Очі блискучі, посмішка загадкова, хода ... опущу про ходу. І ти чекаєш. І думаєш, з'їдаючи друге морозиво на лавочці парку, ОСЬ-ОСЬ! Ще трохи і ось воно щастя! Ти багато читала, ти питала, ти все-все можеш собі уявити.
І уявляєш ... ліниво розглядаючи качок і голубів.
На не вагітних ти дивишся так «Ех ... та що ви знаєте взагалі про життя». На вже народивших - чомусь так само. А потім БАЦ і народила! Крики, сльози, усмішки, блаженство, дзвінки, смски, підгузники, зригнув! ...
І проходить час ... і ти розумієш ... НЕПРАВДА! Чому ніхто не попередив? Чому вони мовчали? Змова!
Отже, список. Те, до чого я була абсолютно не готова:
Грудне годування. Всі пишуть, як це прекрасно. Я вірила. Деякі пишуть про тріщини і лактостаз. Але я в страшному сні не могла собі уявити, що тріщина - це самий натуральний розріз соска і це пекельно боляче! А лактостаз - це коли за півгодини температура піднімається майже під 40, і ти лежиш трупом з переповненими цицьками. А поруч лежить дитина, активно вимагає до себе уваги.
Ніде не написано, що робити, якщо дитину три години заколисували обоє батьків по черзі, він, нарешті, заснув і уві сні ... обкакався. А зміна підгузника значить «Починається 2-я серія, сідайте в перший ряд!». У чоловіка засіпалось око, коли він почув протяжний пук. Перспектива ще годину стрибати на м'ячі злякала його більше, ніж візит податкової в офіс. М'яч - це був його обов'язок. Тепер у нього гарна пружна дупа. Я качала стоячи. Туди сюди. У перший місяць я за інерцією всюди так розгойдувалася ... в магазині, на вулиці. Варто було тільки зупиниться і давай ... туди-сюди, туди-сюди. Моє око не сіпалося. Я поклала Алісу в ліжечко. Прямо в какашках.
Ніхто не говорить, що після пологів взагалі перестаєш хотіти пісяти. От зовсім. Неначе сечовий міхур теж випадково народила. Гінеколог заходила до нас в палату і нагадувала: «матусі, не забуваємо пісяти!» І ми слухняно йшли в туалет. Про покакати я взагалі мовчу. Якщо тільки метеликами ...
Ніхто не говорить, що якщо у вас під час вагітності на животі виріс зайвий пушок, то коли ви народите і здуєтесь, живіт буде як у шашличника Вано на сочинському пляжі в розпал сезону .... Слава богу, потім все відпадає. Але спочатку - шок!
Ніхто не говорив, що після пологів я зможу нарешті полежати на животі від сили пару днів ... до приходу молока. А потім все. Максимум в позі Сфінкса, який сумно дивиться в далечінь. Лежати на грудях 4-го розміру, переповнених молоком, можна тільки на масажному столі з двома дірками для обличчя ...
Коли говорять, що на себе не буде часу, уявляєш це не ТАК. Поняття «себе» і «я» перестають існувати взагалі. Вмитися і почистити зуби? Легко! Години о 3 дня ... Поснідати? Не питання! Чоловік ввечері прийде і нагодує ... Зачіска? Елементарно! Зібрала ковтуни в тугий хвостик і красуня! Сходити до туалету? А чи не зажрались ви часом? ..
Ніхто не говорить, що перший час діти, коли їх переодягають або змінюють памперс, кричать як потерпілі ... Спочатку це дуже лякає. Починаєш дико поспішати, 18-й раз намагаючись потрапити штаниною на ногу дитини. А він ними туди-сюду, туди-сюди! Поки одягаєш на праву, знімає з лівої ... І репетує! Якби я не бачила, що в сусідок по палаті все те ж саме, то думала б, що народила істеричку.
Коли народжується дитина, то все, що його стосується - це моторошно гігієнічно. Іграшки, соски - все миється і обдається окропом. Проходить час ... Дитина починає повзати і арсенал його іграшок - це вже давно не два брязкальця, а цілий ящик з Ікєї + пульт, телефон, ложки, каструлі, дроти і кіт. І ніхто не каже, що з усім цим робити! Завжди мити? Завжди обдавати окропом? Кота? Зійдеш з розуму! Питання саме собою відпадає, коли дитина вперше облизує колеса в колясці ...
Ще, в інтернеті, всі такі мімімішні, чому реальна картина сильно спотворюється ...
«Ой, у масіка такі какі!» Це означає, що масік обісрався по вуха.
«Ми зригнули!» Значить, масік блюванув так, що переодягаються все ... і масік, і мама, і кіт, який проходив повз.
«Ми їмо кашку!» В кашці всі! Масік, мама, стільчик, підлога, стіни, якщо масік зробив губами «Пфффф», ну і кіт, звичайно, куди ж без нього.
Ніхто не говорить, що коли народиш, то зовсім не любиш свою дитину. Це не любов. Не вірте! Просто ще жодна людина на землі не знайшла слів, які б точно описали це почуття. Неземне абсолютно. Подив. Дивишся і не надивишся. Шок! В неї є все! Вії, бровки, вушка, нігті на пальчиках. Як таке можливо? Як моє тіло створило все це? Вона дихає. Вона ворушиться. Морщиться. Дивиться. Низький уклін тому, хто все це створив!
Автор: Baby Blog